англійська past participle
Дієприкметники в англійській мові (participle) дієприкметник – це неособиста форма дієслова, яка поєднує властивості дієслова, прикметника і прислівника. Дієприкметник теперішнього часу утворюється додаванням закінчення - ing до базової формою дієслова (тобто до форми i), тому це дієприкметник також відомо як - ing - форма. Правка приклад якщо слово закінчується на одну e, то вона опускається, однак, якщо слово закінчується на подвійну “ e ” (тобто - ee), то вона не опускається. Si t - si tt ing якщо слово закінчується на l, перед якою слід голосна, то l завжди подвоюється (зверніть увагу, що в американській англійській дане правило не дотримується). Дієприкметник теперішнього часу також може використовуватися після дієслів сприйняття (feel, find, hear, listen to notice, see, smell, watch, і ін), якщо не потрібно підкреслювати, що дія було завершено, якщо ж потрібно показати, що дію виконано повністю, використовується інфінітив. Крім того, дієприкметника теперішнього часу означає дію, одночасну із дією дієслова і використовується для скорочення або об єднання речень дійсній заставі з одним і тим же підметом, наприклад. Дієприкметник дієприкметник минулого часу утворюється шляхом додавання закінчення - ed до базової формою дієслова (форма i), якщо це правильний дієслово. Lov e - love d якщо слово закінчується на приголосну, перед якою слід коротка ударна голосна, або якщо слово закінчується на l, перед якою слід голосна, то кінцева приголосна подвоюється. ) також дієприкметниковий оборот може використовуватися, якщо згадані обидва підлеглих (у таких випадках перед підметом в дієприкметниковому обороті часто ставиться словосполучення with). В залежності від контексту у реченні англійський дієприкметник може відповідати дієприкметнику та дієприслівнику в українській мові, однак часто він передається підрядним реченням. Він утворюється за допомогою додавання закінчення - ing до основи смислових дієслів або до допоміжних дієслів to be, to have, що вживаються з формою participle ii, якщо цього потребує форма дієприкметника. Неозначений дієприкметник (indefinite participle 1) в активному та пасивному станах вказує на дію, що відбувається одночасно з іншою дією, вираженою дієсловом - присудком. Доконаний дієприслівник (perfect participle 1) в активному та пасивному станах вказує на дію, що відбулася або протікала до іншої дії, вираженої дієсловом - присудком. Неозначений дієприкметник вживається замість доконаного дієприкметника з дієсловами сприйняття та руху, навіть якщо дія передає значення передування іншій дії. В цій функції частіш за все використовується форма неозначеного дієприкметника теперішнього часу (participle i) в активному стані або ж дієприкметник минулого часу (participle ii). Дієприкметник минулого часу у реченні виступає обставиною, коли стоїть після сполучників when (коли), while (в той час як), if (якщо), as if (ніби), as though (неначе), though (хоча). В цій функції використовується неозначений дієприкметник теперішнього часу в активному стані (використовується досить нечасто) та дієприкметник минулого часу.
Изучая английский язык, каждый студент, школьник или просто человек, увлекающийся языками обязательно столкнется с такой грамматической конструкцией, как past participle. Знание данной темы грамматики поможет не только конкретнее и понятнее изъяснять свои мысли на английском языке, но и лучше понимать носителей речи, которые чаще всего даже не знают о существовании такой конструкции, ведь они привыкли употреблять ее в своей повседневной жизни.
Если первый вариант (несовершенный вид) образуется путем присоединения ко всем глаголам единого окончания –ing и переводится на русский близко к прилагательному (например, reading – читающий, painting – рисующий), то со вторым пунктом (совершенное причастие) дело обстоит сложнее и зачастую является камнем преткновения для людей, изучающих язык. Однако особенность состоит в том, что если в русском языке существуют как совершенный, так и несовершенный виды причастия, то в английском past participle не обладает временными отличиями, он употребляется только в прошедшем времени и является совершенным видом. На русский язык в большинстве случаев может переводиться с помощью придаточных предложений, образованных путем прибавления союзов поскольку, тогда как. Таким образом, чтобы правильно пользоваться конструкцией past participle, следует отличать второе причастие от первого, а также не путать его с герундием. Неопределенное причастие (indefinite participle i) в активном и пассивном залогах выражает действие, которое происходит одновременно с другим действием, которое выражено глаголом - сказуемым. Совершенное причастие (perfect participle i) в активном и пассивном залогах выражает действие, которое происходило до другого действия, выраженного глаголом - сказуемым. ) неопределенное причастие используется вместо совершенного причастия с глаголами восприятия и движения, даже если это действие выражает предшествование другому действию. Причастие прошедшего времени выступает в предложении обстоятельством, когда стоит после союзов when (когда), while (в то время как), if (если), as if (как будто), as though (будто), though (хотя). Present participle simple, що відповідає українському дієприкметнику теперішнього часу present participle perfect, що відповідає українському дієприкметнику теперішнього часу та дієприслівнику недоконаного виду.
Коли потрібно показати одночасність дії, що виражена дієприкметником з дією, що виражена дієсловом - присудком у минулому, теперішньому або майбутньому часі. Present participle perfect в активному стані утворюється за допомогою допоміжного дієслова having плюс третьої форми дієслова або ж дієслова з закінченням - ed. Ride (скакати) – having ridden (проскакати) pray (молитися) – having pray ed (помолившись) дієприкметник теперішнього часу у своїй доконаній (перфектній) формі present participle perfect використовується у випадках, коли потрібно висловити дію, що передувала дії, яка виражена дієсловом - присудком. Дієслово to have у зв’язці з дієприкметником минулого часу у ролі складного додатка означає, що дія відбувається не самим підметом (тобто тим, хто говорить), а кимось іншим.
Коментарі
Дописати коментар