інтерактивні технології кооперативного навчання в початкових класах
Відносно проста підготовка до заняття з боку вчителя, можливість викладу великого обсягу навчального матеріалу за обмежений час, можливість працювати з великою аудиторією. Аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й у такий спосіб зробити засвоєння знань доступнішим; навчитися формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити власну позицію, аргументувати й дискутувати; навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку; моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації, їх моделювання; вчитися будувати конструктивні взаємини у групі, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути діалогу та консенсусу; розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт. Саме завдяки активному використанню зворотного зв’язку учасники групи дізнаються, як інші люди сприймають їхню манеру спілкування, стиль мислення, особливості поведінки.
Зазвичай використовуваний у роботі прийом розташування учня і вчителя по колу обличчям одие до одного, для того щоб змінити в учнів стереотипну установку й уявлення про те, як повинні проводити й організовувати заняття і яку роль у них має відігравати вчитель. Після виконання вправи тренер пропонує учасникам доброзичливо і підбадьорливо зазначити сильні і слабкі моменти, які вони помітили під час відпрацювання навички.
Обговорення у групах дає змогу більше дізнатися одне про одного, стимулює вільний обмін думками, збільшує ймовірність того, що учні краще зрозуміють почуття і позиції інших, більше зважатимуть на них. Вивчити тему, обговорити ситуацію, проблему, сформулювати запитання, запропонувати ідеї або варіанти рішень, виконати проект, відпрацювати сценку чи спосіб дії. Якщо заняття проводять з молодшими школярами, не зайвим буде запропонувати учням повторити завдання своїми словами; повідомляє, скільки часу відводиться на це завдання; формує групи (бажано з 2—6 осіб) різними способами; розташовує групи так, щоб учасники кожної сиділи поруч і добре чули одне одного; пропонує групам обрати протоколіста, який записуватиме варіанти та стежитиме за дотриманням простих правил. Цікавлячись думкою учасників чи організовуючи групову дискусію, треба пам’ятати про неприпустимість втручання з метою різко заперечити або розкритикувати чиюсь думку.
Сформулювати запитання, проблему чи ситуацію і запропонувати учасникам висловити свої ідеї та пропозиції; обрати протоколіста або самому записувати висловлені ідеї; повідомити, що учасники можуть пропонувати будь - які ідеї, які спадають їм на думку; не обговорювати ідеї відразу після того, як їх запропоновано; записувати там, де їх буде добре видно; опрацювати спільно з учасниками список ідей. Опишіть модельну ситуацію, яку треба інсценувати; розкажіть учасникам, як вони мають діяти, або запропонуйте сценарій; відберіть охочих або розкутих енергійних учасників, щоб продемонструвати сценку перед класом. Капелюшки, картки з іменами, перуки, костюми, маски — усе, що можна виготовити на місці або приготовлене заздалегідь; починайте рольову гру; якщо це можливо, обігруйте ситуацію з гумором; після закінчення сценки обговоріть її; об’єднайте клас у групи, нехай вони зіграють між собою цю чи подібну сценку.
Аналіз історій і ситуацій — докладний розбір реальної або вигаданої історії, в якій описано, що сталося в житті конкретної людини, групи людей, родини, школи чи громади.
Вироблення навичок комплексного аналізу проблем і ситуацій з урахуванням багатьох чинників, що діють одночасно; розвиток навичок ухвалення зважених рішень; реалістичні, значущі для підлітків ситуації — могутній стимул для обговорення у групах; цей метод сприяє розвиткові навичок творчого і критичного мислення, співпраці та групової роботи.
Правильно організовані дебати дають змогу не лише всебічно розглянути проблему, ознайомитися з аргументами її прихильників і противників, а й навчитися вести дискусію з повагою до опонента. Також добровольці з числа учнів класу можуть допомагати вчителеві проводити наочні демонстрації, організовувати рольові ігри, записувати пропозиції під час мозкового штурму, проводити опитування і підрахунок думок учнів тощо. Щоб ефективно допомагати вчителеві, волонтерам бажано пройти підготовку — кілька тренінгів, які дадуть змогу їм навчитись уважно слухати, розуміти почуття інших людей, заохочувати і підтримувати їх висловлювати свою думку, брати участь у дискусіях. Залучаючи рівних наставників, учитель повинен упевнитися у їхній належній підготовці, заздалегідь обумовити їхню роль і завдання на занятті, а після заняття обговорити, як вони з ними впоралися. Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісного нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. На сьогоднішній день загальновизнано, що педагогічна наука переживає перехідний етап, який пов’язаний як з оновленням змісту, так і формами освітнього процесу.
А слово “ і нтерактивний ” складається із “інтер” (префікс із значенням “між”) і прикметника “активний”, що означає діяльний, енергійний, який розвивається). Діалог – це форма спілкування, характерними рисами якого є обопільна ініціатива всіх учасників діалогу, передбачення намірів партнера і можливість співробітництва та взаємодії сторін. За такої моделі використовуються методи, коли учні або дивляться, або слухають, або читають (лекція - монолог, пояснення нового матеріалу вчителем, демонстрація). У результаті організації навчальної діяльності за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером учнівського колективу.
Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловлювати особисту думку.
Коли у вчителя й учнів з’явиться досвід подібної роботи, то уроки проходитимуть набагато легше, цікавіше, а підготовка до них не забиратиме багато часу.
Учні самі обирають свою роль у грі; висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі – інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), суддя - рефері (коригування і поради стосовно розподілу ролей), тренер (підказки учням з метою прискорення проведення гри), головуючий, ведучий (організатор обговорення). Орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу); підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів вирішення проблеми); основна частина – проведення гри; обговорення. Дискусія – це метод публічної суперечки, метою якої є з’ясування та зіставлення різних поглядів, пошук істинної думки, відшукання правильного розв’язання спірного питання. Досвід використання дискусії у навчанні дає змогу сформулювати деякі головні організаційно - педагогічні підвалини, які є спільними для будь - яких різновидів дискусії. Проведення дискусії необхідно починати з висування конкретного дискусійного питання (тобто такого, що немає однозначної відповіді і передбачає різні варіанти розв’язання, зокрема протилежні); не слід висувати питання на кшталт. Хто правий, а хто помиляється в тому чи іншому питанні; у центрі уваги має бути ймовірний перебіг дискусії (що було б можливим за того чи того збігу обставин. ); усі висловлювання учнів мають стосуватися теми, що обговорюється; учитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати їх робити те саме; усі твердження учнів мають супроводжуватися аргументацією, обґрунтуванням, для чого вчитель ставить запитання на зразок. Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми.
Яка передбачає постановку питань - проблем, евристичне формулювання гіпотез і перевірку їх у ході розумових і практичних операцій із застосуванням діалогу.
У процесі вирішення учнями проблем здійснюються оволодінням досвідом творчої діяльності, творче засвоєння знань, формування активної, творчої, свідомої особистості. Методів, при яких діяльність того, кого навчають, носить продуктивний, творчий, пошуковий характер; методів, що стимулюють пізнавальну діяльність учнів і будуються на діалогах, що припускають вільний обмін думки про шляхи рішення тієї чи іншої проблеми.
Воно є особистісно зорієнтованим, дає високий ефект не тільки в опануванні знаннями, вміннями і навичками, а й у соціалізації, формуванні комунікативних умінь. ) над матеріалом, розбитим на фрагменти (логічні або смислові блоки); при цьому кожен учасник групи детально розробляє свою частину матеріалу, стає “експертом” у своєму питанні. (девід джонсон, роджер джонс), передбачає поділ студентів (учнів) на різнорідні групи за рівнем навчальних можливостей по 3 - 5 осіб; при цьому кожна група отримує завдання, яке є складовою частиною, працюють усі студенти академічної групи; всередині мікрогрупи завдання також диференціюються. Отже, загальний результат залежить від індивідуального вкладу кожного у спільну роботу; дослідницька робота в групах – варіант, запропонований шломо шараном (університет телль - авіва, 1976), що передбачає подібний до попередніх поділ студентів (учнів) під час виконання дослідницьких завдань. Аналіз конкретних ситуацій або кейс - метод – це обговорення реальної педагогічної, управлінської чи іншої проблеми або ситуації, що потребує оптимального розв’язання. Така ситуація характеризується зміною режимів, кінцевих результатів, зниження ефективності, підвищенням затрат, збільшенням напруженості в соціальних або технічних системах. Стандартна ситуація – певною мірою типова, часто повторюється в одних і тих самих умовах, має одні й ті ж причини (запізнення, невчасне чи неякісне виконання завдань тощо); критична ситуація – нетипова для даної людини чи колективу, як правило, не очікувана, застає зненацька, порушує плани, розрахунки, норми, може нанести моральну і матеріальну шкоду, вимагає негайного й радикального втручання, перегляду критеріїв, положень, нормативів (відома від виконання завдань, поломка обладнання, порушення угоди партнерами тощо); екстремальна ситуація (надзвичайна подія) – унікальна, немає аналогів, приводить до негативних змін, руйнування об’єктів, процесів, поглядів, стосунків (аварія, пожежа, повінь, землетрус тощо). Медіатор може скласти список варіантів альтернативних рішень, а потім попросити кожну сторону, що сперечається, висловити свої думки щодо кожного з можливих рішень. Підготовчий – формулюється проблема, яку потрібно розв’язати; визначаються умови колективної роботи, з’ясовуються правила пошуку рішення і поведінки в процесі “мозкової атаки”; формуються кілька груп “генераторів ідей” (по 3 - 5 осіб) і група експертів; даються інструкції групам “генераторів ідей” – висловлювати будь - які ідеї, не критикувати ін встановлюється чітко лімітований регламент “атаки” (час – 10 хвилин); розминка – практикування у швидкому пошуку відповідей на запитання з метою допомоги студентам сформувати внутрішньо групову сумісність, максимально звільнитися від впливу психологічних бар’єрів. Незручності, замкнутості, скутості тощо (час – 10 - 15 хвилин); основний – “мозкова атака” – розв’язання проблеми розпочинається за сигналом ведучого; до кожної мікрогрупи прикріплюється “експерт”, завдання якого – записувати ідеї, висловлені “генераторами”, не критикуючи їх, не втручаючись у процес генерування (час – 10 - 15 хвилин); оцінювальний – на основі вибраних ними критеріїв “експерти” відбирають найкращі ідеї (час – 10 хвилин); заключний – обговорення роботи, обгрунтування і представлення найкращих ідей, рекомендації їх до практичного втілення. Цей метод спрямований на подолання інертності мислення і вироблення вміння приймати відповідальне рішення в напруженому, стресовому стані, тренування реакції студентів у виняткових обставинах. їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Краще пізнати самого себе; знайти і зміцнити нові шляхи і засоби для взаємної підтримки учнів у груповій взаємодії (підтримка словом і невербальні форми спілкування, пропозиції, ситуації, в яких учні не бояться виявляти себе, мають можливість бути таким, як хочеться самому учневі; розвивати такі здібності, які одночасно вчать ролі лідера і ролі рядового учасника в ситуації групового рішення; розвивати здібність до відкритої взаємодії із світом, зберігаючи при цьому індивідуальність. Концепцією нової української школи та нового закону про освіту визначено ключові засади глобальної реформи освітньої сфери, яка стартувала цього року саме з початкової ланки.
Усебічний розвиток дитячої особистості відповідно до потреб її віку та психофізіологічних особливостей формування у дитини загальнолюдських цінностей моралі, етики та культури розвиток компетентностей та соціальних і життєвих навичок, що нададуть змогу дитині далі жити в соціумі та вчитися в основній школі. Новий зміст освіти, заснований на формуванні життєво та суспільно необхідних компетентностей дитини покращена мотивація вчителя завдяки свободі його творчості та розвитку виховання, яке наскрізно проходить через освітній процес реальна автономія та самоуправління школи педагогіка партнерства між учасниками освітнього простору школи дитиноцентризм, або орієнтація на потреби учня створення нової ефективної структури школи рівний доступ усіх учнів до якісної початкової освіти створення сучасного інформаційного освітнього середовища для дитини.
В державному стандарті початкової освіти інтегрований підхід та власне інтегрована компетентність учня визначені як можливість і здатність учня застосовувати знання, вміння, навички та способи діяльності для вирішення найширшого кола проблем, що належать до певних галузей та окремих навчальних предметів. Сьогодні, з огляду на високу результативність інтегративного підходу до освітнього процесу в світі, є нагальна потреба активного застосування інтеграції в наших школах. Часто можливий варіант інтегрованих уроків, які проводять одночасно двоє чи більше вчителів, оскільки різні предмети в початковій ланці освіти можуть викладати різні педагоги.
Коли запас слів вичерпано, вчитель пропонує встановити зв’язки між словами, наголосивши, що немає правильних чи неправильних асоціацій — усі вони індивідуальні. Запропонуйте учням завдання, поставте запитання для невеличкої дискусії, поясніть його, дайте учням 1 - 2 хв для обдумування можливих відповідей або індивідуальних рішень. Учні з номером один переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером два переходять через дві трійки проти годинникової стрілки.
упродовж декількох хвилин ознайомитися з інформацією, що міститься на картці; - після ознайомлення з матеріалом, що міститься на картці, нехай учні ознайомлять зі своєю інформацією однокласників і одержать інформацію від них. Якщо потрібно, робити записи; - коли всі поділилися тим, що їм відомо, й отримали інформацію, нехай вони розкажуть у класі, про що дізналися від інших. Кожна експертна група має вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал загалом, здійснивши його експертну оцінку за визначений час (урок). Учитель чітко називає тему, з якої учні будуть висловлюватися (можна використати і уявний мікрофон), формулює незакінчене речення і пропонує учням закінчити його. Така думка переходила навіть у рівень зарплати, коли розповсюджено було, що вчитель - фахівець, який вчив у старших класах отримував вищу зарплату, ніж учитель початкових класів. Мови і літератури, літературне читання) формування цілісного сприймання світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв язуються із застосуванням математичних методів, здатності розв язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом. Математики) розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно - вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування. Природознавство) розвиток навичок взаємодії у сім ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування із соціальним оточенням, накопичення комунікативної діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарність з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях. Суспільствознавство) розвиток в учнів активної мотивації дбайливо ставитися до власного здоров я і займатися фізичною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров я. Здоров я і фізична культура) розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки матеріалів, уміння користуватися технічною термінологією, художньою та графічною інформацією, вміння працювати з комп ютером.
Коментарі
Дописати коментар