контрольні роботи в початковій школі

контрольні роботи в початковій школі

Запропоновані завдання призначені для проведення тематичного контролю знань студентів з дисципліни „методика навчання основ інформатики в молодших класах” студентів спеціальності 5. Основна частина завдань мають творчий характер, що дає змогу перевірити знання, уміння і навички студентів в організації навчання інформатики молодших школярів. Б) сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп ютерних мереж і засобів для забезпечення ефективного процесу навчання; д оповніть твердження. Б) сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп ютерних мереж і засобів для забезпечення ефективного процесу навчання; в) проведення комплексних психологічних і санітарно - гігієнічних досліджень впливу сучасних інформаційних технологій на процес розвитку і навчання молодших школярів; д оповніть твердження. Основним принципом вивчення інформатики у 1 - 4 - их класах є положення про те, що початки комп ютерної грамотності учнів, їх комп ютерна інтуїція розвиваються шляхом виконання. Д оповніть твердження відповідно до державного стандарту початкової загальної середньої освіти метою освітньої галузі „технології” у навчальних закладах є. Основним принципом вивчення інформатики у 1 - 4 - их класах є положення про те, що основи комп ютерної грамотності учнів, їх комп ютерна інтуїція розвиваються шляхом виконання. Вона розвиває уяву, спостережливість, образне й логічне мислення, яке є основою творчості, складовою частиною інтуїції, без якої не обходиться жодне наукове відкриття. Успішне навчання в старших класах, особливо з геометрії, значною мірою залежить від розвитку просторової уяви, яка, на думку психологів, піддається активному формуванню саме в молодшому шкільному віці. У різні історичні періоди ставлення до предмета було різним, але за будь - яких умов шкільна математика визнавалася прогресивно мислячою спільнотою одним з найважливіших загальноосвітніх предметів. У рефераті показано як вчасно і повноцінно сформовані вміння та навички самостійної праці в початкових класах допомагають класоводові підтримувати інтерес до навчання. Вчені - педагоги одностайні в тому, що структура уроку не може бути аморфною, невизначеною, випадковою, що вона повинна відображати закономірності і логіку процесу навчання як явища дійсності, закономірності і логіку процесу засвоєння нових знань як внутрішнього психологічного явища; закономірності самостійної розумової діяльності учня як способів його індивідуального пізнання, що відображає логіку пізнавальної діяльності людини; логіку викладання; види діяльності учителя і учнів як зовнішні форми вияву сутності педагогічного процесу.

В реальному педагогічному процесі вони є й етапами процесу навчання, і основними, незмінними, обов язковими на кожному уроці узагальненими дидактичними завданнями, компонентами дидактичної структури уроку.

Саме ці компоненти забезпечують на уроці необхідні й достатні умови для засвоєння учнями програмного матеріалу, формування у них знань, умінь, навичок, активізації розумової діяльності учнів у процесі виконання самостійних робіт, розвиток їх інтелектуальних здібностей. Характер зв язків і взаємодії цих компонентів забезпечені логікою процесу навчання, поетапним рухом від незнання до знання, який передбачає, що будь - яке формування нових знань і способів діяльності здійснюється безпосередньо на ґрунті актуалізації попередніх знань і досвіду діяльності та систематичного використання засвоєних знань і досвіду теоретичної і практичної діяльності школяра. Відзначений підхід до визначення структури уроку усуває шаблонність при проведенні уроків, рецептурність у діяльності учителя, розширює межі його творчої майстерності розробки і проведення уроків. Найчастіше вчителі відносять її до закріплення та повторення і дуже рідко — до вивчення нового матеріалу, хоча воно відбувається майже на кожному уроці. Отже, щоб не порушувалася логіка навчального процесу й повноцінно розвивалися пізнавальні здібності дитини, слід практикувати і самостійне ознайомлення учнів з новим матеріалом. Зв язок нового із засвоєним матеріалом; можливість логічного членування навчального матеріалу на чіткі кроки та елементарні завдання; наявність суперечностей між опорними і новими знаннями; готовність школярів до участі в пошуковій діяльності. Через систему пізнавальних завдань за допомогою прийомів розумової діяльності учні вдосконалюють уміння аналізувати, диференціювати ознаки, виділяти головне, узагальнювати, класифікувати, доводити.

Міцне, свідоме володіння учнями знаннями, на яких ґрунтується новий матеріал; можливість актуалізації опорних знань виконанням підготовчих вправ; доступність, чіткість викладу матеріалу в підручнику; рівень сформованості вмінь працювати з підручником, картками, достатній темп письма і читання. Усні — з письмовими, фронтальні — з індивідуальними, і від способу постановки завдання (маємо на увазі розробку навчальних завдань, їх формулювання, вказівки щодо послідовності опрацювання матеріалу). Якщо вказівки мають загальний характер (алгоритм розв язування задачі, схема морфологічного й фонетичного розбору тощо), бажано оформити їх у вигляді пам ятки (настінної таблиці), яка в потрібний час вивішується на дошці. Так, коли учням пропонується робота з тренувальними вправами, доцільно використати підручник чи картки з диференційованими завданнями; коли ж ідеться про підготовку до сприймання нового матеріалу з читання, в пригоді стануть звукопис, картина, підготовчі вправи з дошки тощо. Прочитай рівняння; визнач, що невідомо; пригадай, як знайти невідомий компонент; виконай дії, зроби перевірку та висновок про розв язання цього рівняння. Щоб помножити число на добуток, можна обчислити добуток і помножити його число на одержаний результат або помножити число на один із множників і одержаний результат помножити на другий множник. Тут стають у пригоді різні способи, скажімо, демонстрування школярами відповіді за допомогою сигнальних карток на уроках мови і математики, картки з цифрами і знаками.

Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями.

Завдання сучасної дидактики – створення відповідного навчального середовища, здатного забезпечити умови здобуття освіти, надання можливості кожній особистості реалізувати свої нахили, потреби та здібності; формування творчої, освіченої, всебічно розвиненої особистості, конкурентноспроможної в нових економічних умовах. Найчастіше уроки будувалися на основі закономірностей навчально - виховного процесу і характеризувалися поєднанням та реалізацією всіх дидактичних принципів і правил, забезпечуючи умови для продуктивної пізнавальної діяльності учнів із урахуванням їхніх інтересів та потреб. Рум янцевої, суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б й викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню перебігу тих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше — завдяки відсутності штампів у педагогічній технології. Як бачимо, у фаховій літературі, на сторінках періодичної преси відбувається дискусія щодо визначення сутності нестандартних уроків та цінності нових форм занять у навчанні, розвитку й вихованні учнів. Оскільки є нагальна потреба дати об єктивну оцінку доцільності застосування нетрадиційних занять, визначити їх вагу та місце в системі навчання, в останнє десятиріччя практичний досвід застосування нових форм нестандартних уроків почала опановувати методика. Уроки суспільного огляду знань (уроки - творчі звіти, уроки - заліки, уроки - екзамени, уроки - консультації, уроки - взаємонавчання, уроки - консиліуми); уроки подорожування, дослідження (уроки - пошуки, уроки - розвідки, уроки - лабораторні дослідження, уроки - заочні подорожування, уроки - експедиційні дослідження, уроки - наукові дослідження); уроки - драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантоміміці, тіньові п єси, п єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми - діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри); для нестандартних уроків характерною є інформаційно - пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.

Найвищої майстерності в проведенні такого уроку досягає той учитель, який дозволяє своєму класові вільно почуватися й переживати, але утримує його в тих рамках, які потрібні для успіху в навчанні. Головне завдання педагога — не тільки чітко усвідомлювати мету кожного окремого уроку, а й розуміти важливість проведеного заняття як органічної ланки загального ланцюжка даної теми, розділу, курсу, циклу, всього навчально - виховного процесу.

Однак, є певні переваги використання форм уроків, що увійшли до описаної вище типології, оскільки вони дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незмінною структурою. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців, нестандартні уроки створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливим у роботі початкової школи.

Головна заслуга уроків з нетрадиційною структурою - дуже потужна активність учнів на уроці, але потрібно мати на увазі, якщо нестандартні уроки проводити повсякденно, то цікавість до навчання у дітей пропадає. Таким чином, нестандартні уроки в початкових класах руйнують застиглі штампи в організації навчально - виховного процесу школярів, спрямовуючи їх в русло активізації пізнавальної самостійності й творчої активності учнів. Державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття початкової освіти (у 4 - х класах закладів загальної середньої освіти) проводиться з української мови (або мови національних меншин) та математики.

Дпа з мови національної меншини проводиться для осіб, які здобувають освіту мовами національних меншин чи корінних народів, або перебували за кордоном і почали вивчати українську мову в поточному навчальному році за заявою одного із батьків або інших законних представників та за рішенням педагогічної ради.

Атестація у початкові школі здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та якості освіти, і проводиться у формі підсумкових контрольних робіт з української мови (передбачає оцінювання результатів навчання з української мови і літературного читання) і математики.

У разі відсутності учня (вихованця) в день проведення державної підсумкової атестації у класному журналі у колонці під датою її проведення фіксують відсутність учня. Атестаційна контрольна робота з української мови є інтегрованою і містить завдання на перевірку результатів навчання з української мови і літературного читання. Завдання на перевірку сформованості навички читання, розуміння прочитаного, уміння працювати з текстом, використовуючи визначені програмою літературознавчі поняття; перевірку орфографічних і пунктуаційних умінь, навичок застосування знань про мову і мовлення, мовних умінь; побудову зв’язного висловлювання формуються на основі єдиного художнього або науково - художнього тексту.

З метою забезпечення умов цілісного сприйняття тексту, який будуть опрацьовувати учні, рекомендуємо розпочати контрольну роботу з опрацювання частини для списування, а саме.

Пропонується текст (незнайомий учням) для самостійного читання з мови навчання обсягом 300 - 330 слів, (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 220 - 250 слів). Списування тексту з пропущеними орфограмами обсягом 45 - 50 слів і кількістю орфограм 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати.

Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів для перевірки розуміння змісту прочитаного тексту і вміння працювати з текстом. Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами для перевірки розуміння змісту прочитаного тексту і вміння працювати з текстом. Комбінованою, що складається із завдань, виконання яких потребують короткого або розгорнутого запису розв’язання; тестовою, що складається із тестових завдань закритого і відкритого типів (за вибором учителя). Роботу учень письмово оформлює на аркушах у клітинку (у тому числі на аркуші з тестовими завданнями) зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з математики.