методика навчання природознавства в початкових класах
Другий рівень — генезис компонентів методичної системи з природознавства, їх зміст та загальні закономірності реалізації кожного на основі взаємозв язків і взаємозалежностей між ними.
Вони дозволяють орієнтуватися у педагогічних ситуаціях, формулювати педагогічні задачі та знаходити шляхи їх розв язання за допомогою різноманітних способів, форм і засобів. Сукупність конкретно - методичних способів, форм і засобів й особливості їх використання залежно від змісту тем навчального предмета і підготовки учнів є третім рівнем змісту методики.
У процесі констатуючого експерименту провадяться спостереження, бесіди, анкетування учителів, батьків, учнів, вивчаються шкільна документація й письмові роботи дітей та виконуються учнями діагностуючі завдання. Ефективність спостереження залежить від чіткості визначення дослідником об єктів сприймання, мети, способів фіксації його наслідків (ведення протоколу, запис на магнітофонну стрічку, фото - і кінозйомка). Порівняння наслідків роботи в експериментальній та контрольній групах дозволяє переконатися в ефективності розроблених шляхів розв язання вибраної проблеми.
Перед скачиванием данного файла вспомните о тех хороших рефератах, контрольных, курсовых, дипломных работах, статьях и других документах, которые лежат невостребованными в вашем компьютере.
Репродуктивні спостереження спрямовані на сприймання та відтворення зовнішніх ознак, властивостей, частин явищ і предметів (форми, кольору, розмірів та ін. Байбарою практична робота - це навчально - пізнавальна діяльність, у процесі якої учні виконують дії з об єктами в матеріальній або матеріалізованій формі. Якщо у процесі спостереження сприймаються тільки зовнішні ознаки й властивості предметів та явищ, то за допомогою дослідів відбувається більш глибоке пізнання. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які у природі сприйняти безпосередньо неможливо. Учнівський дослід виконується безпосередньо учнями під керівництвом вчителя, в ньому проявляється зв язок розумової і практичної діяльності молодших школярів. Його результатом повинне бути не тільки оволодіння визначеними знаннями й уміннями, а розвиток емоційної чуйності, уміння і бажання активно захищати, поліпшувати, облагороджувати природне середовище.
Спланувати організаційні форми діяльності учнів (коли і де проводити масові і групові спостереження), виконання суспільно корисних справ, розподілити обов язки між підгрупами або окремими учнями.
У межах пояснювально - ілюстративного методу учителі повідомляють учням інформацію про навколишнє середовище, народні традиції, щире та бережливе ставлення до природи за допомогою усного слова (розповідь, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткова література), наочних посібників (картин, схем, натуральних природних об єктів), практичного показу способів діяльності у природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд за тваринами у живому куточку тощо). При цьому у учнів розвиваються вміння слухати, читати, спостерігати, співвідносити нову інформацію про природні об єкти з раніше засвоєною і запам ятовувати.
Репродуктивний метод (неодноразове відтворення здобутих раніше знань про народні традиції, присвячені природі рідного краю) використовують для формування в учнів навичок і вмінь щодо екологічного виховання. Застосовуючи метод проблемного викладу, вчителі ставлять перед учнем проблему, яку він сам вирішує, але при цьому показують шлях вирішення в його суперечностях. Цей метод дає можливість учителю показати учням зразки наукового знання природи, наукового вирішення проблем взаємозв язку між неживою і живою природою, а учням стежити за ходом думки, логікою доказу і засвоювати знання про цілісність природи.
Безпосереднім результатом проблемного викладу буде засвоєння способу і логіки вирішення даної проблеми або даного типу проблем, але ще без уміння застосувати їх самостійно. Застосовуючи дослідницький метод, учителі намагаються навчити учнів самостійно пізнавати природу, проводити власні дослідження, практичні роботи, виконувати досліди.
З метою формування екологічних знань учнів, розвитку їх пізнавальних інтересів, творчих навичок, критичного мислення, уміння самостійно здобувати інформацію у своїй діяльності необхідно використовувати метод проектів. Для створення проектів педагоги використовують краєзнавчий матеріал, який направлений на ознайомлення учнів початкової школи з природними об єктами своєї місцевості, рослинним і тваринним світом, ґрунтом, водоймами.
Під час походу створюються сприятливі умови для учнів, які прагнуть краще пізнати рідний край, вивчити його багатства, зрозуміти красу природи, а також для школярів, які в стінах школи не можуть проявити свої таланти і яскраві риси характеру.
Крім того, серед нетрадиційних форм екологічного виховання досить поширеними є екологічна естафета, екологічний турнір, екологічний бумеранг, екологічна вікторина. ігри та вікторини на екологічну тематику стимулюють інтерес учнів до проблем навколишнього середовища і надають урокам яскравого емоційного забарвлення. Виховувати почуття, ставлення - це значить словом та ділом і викликати у дитини певну реакцію, спеціально створити певну ситуацію або використовуючи природну обстановку.
Важливою ланкою в системі екологічного виховання є початкова школа, оскільки саме в період молодшого шкільного віку закладаються основи знань про природу, змінюються механізми оволодіння різноманітними видами діяльності. На основі аналізу теоретичних джерел і їх узагальнення було з ясовано, що змістом екологічного виховання в початковій школі є елементарні знання про природу та взаємозв язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи; розуміння погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем; розвиток ціннісного ставлення до природи як джерела задоволення естетичних, комунікативних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості; формування елементів здорового способу життя та навичок екологічно доцільної поведінки.
На підставі проведеного теоретичного дослідження та аналізу передового педагогічного досвіду розроблено практичні рекомендації щодо успішного засвоєння екологічних знань на уроках в початковій школі. учити виявляти естетичні почуття у ставленні до об єктів природи, висловлювати оцінні судження про вплив людини на природу, власну поведінку у природі; обладнання. Вона допомагає вчителю правильно відбирати найістотніші елементи основ наук і викладати навчальний матеріал у формах і зв язках, найдоступніших для розуміння і запам ятовування. Я прагнув, щоб в усі роки дитинства навколишній світ, природа постійно живили свідомість учнів яскравими образами, картинами, сприйняттями та уявленнями (сухомлинський в. Він ставив за мету закарбувати у свідомості дітей яскраві картини дійсності, навчити їх бачити навколишню красу, стати допитливими дослідниками природи.
Під його керівництвом діти розмірковували над причинами і наслідками явищ природи, порівнювали якості й ознаки предметів, встановлювали існуючі у природі взаємозв’язки.
Чим більше абстрактних істин, узагальнень треба засвоїти на уроці чим напруженіша ця розумова праця, тим яскравіше повинні закарбуватися в його свідомості образи і картини навколишнього світу (там же.
Під час мандрівок у природу значно збагачується їхній словниковий запас; діти вчаться описувати звуки і барви навколишнього світу, за допомогою слова передавати свої почуття і переживання. За дидактичною метою - інтегровані уроки засвоєння нових знань - формування практичних умінь і навичок - узагальнення і систематизації знань - контрольні уроки.
Знання навколишнього світу дозволяють учневі глибше зрозуміти художній твір, його зміст, а художній твір робить мову дитини більш образною й емоційної. Вони дають багато нового, корисного, систематизують уявлення, створюють такі навчальні ситуації, у яких школярі повинні використовувати знання, отримані інших уроках шпак працює на добу 17 годин, ластівка — 18 годин, стриж — 20 годин;кількість ікринок у риб сягає від кількох тисяч (форель) до кількох мільйонів (осетрові);у середині лютого ведмедиця народжує в барлозі одне—двох малят;ставкові та озерні жаби взимку зариваються в мул непромерзаючих водойм;вужі зимують у підземних норах кротів, ховрахів, хом яків.
Коментарі
Дописати коментар