технологія формування та розвитку критичного мислення
Критичне мислення - мислення, що забезпечує вміння зайняти свою позицію з обговорюваного питання і вміння обгрунтувати її, здатність вислухати співрозмовника, ретельно обміркувати аргументи і проаналізувати їхню логіку; вміння не тільки опанувати інформацією, але і критично її оцінити, осмислити, прийняти.
• це мислення самостійне; • це узагальнена мислення; • це проблемне і оціночне мислення; • це мислення аргументоване; • інформація є відправним, а не кінцевим пунктом розумового процесу; • починається з постановки питань і з ясування проблем, які потрібно вирішувати.
• акцент на пошук і самостійне отримання знань; • активне використання попереднього досвіду і знань учнів; • заохочення висловлювань власної точки зору, власної позиції, обмін думками на всіх рівнях взаємодії; • створення умов для аргументації зроблених висновків, суджень, позицій; • стимулювання спроб перевірки і застосування нових знань і досвіду.
Актуалізація наявних в учнів знань і уявлень; пробудження інтересу до досліджуваної теми; активізація інтелектуальної діяльності; постановка учнем власних напрямків у вивченні проблеми.
Придбання нового знання; спонукання до подальшого розширення інформаційного поля; співвіднесення нової інформації і наявних знань; вироблення власної позиції, оцінка процесу.
); читання з зупинками, щоденники та бортові журнали, лови помилку, зигзаг, мудрі сови, як ви думаєте, створення особистісного тексту, художні форми письмовій рефлексії, вирішення творчих завдань, пірамідна історія, вступний питання, товсті і тонкі питання, корзина ідей, переказ навперебій, куточки, авторське крісло, ключові слова, вірно - невірно, інсерт (умовні значки), сінквейн (1 рядок - 1 іменник (тема); 2 рядок - 2 прикметники (розкривають тему); 3 рядок - 3 дієслова (розкривають дії по темі); 4 рядок - фраза з 4 слів (відношення до теми); 5 рядок - 1 слово - резюме (синонім теми); кластери (грона); візуальні форми вивчення матеріалу (виглядає, як. • вміння працювати з збільшується і постійно оновлюється інформаційним потоком в різних областях знань; • вміння користуватися різними способами інтегрування інформації; • вміння ставити запитання, самостійно формулювати гіпотезу; • вміння вирішувати проблеми; • здатність виробляти власну думку па основі осмислення різного досвіду, ідей, уявлень; • здатність висловлювати свої думки (усно і письмово) ясно, аргументовано і коректно по відношенню до оточуючих, враховуючи інші точки зору; • вміння вибудовувати конструктивні відносини з іншими людьми, вміння співпрацювати; • здатність самостійно визначати способи свого навчання (академічна мобільність, самоосвіта); • здатність брати на себе відповідальність. проаналізувати науково - теоретичну базу з питань нових педагогічних технологій і їх ролі у формуванні ключових компетентностей учнів; у процесі роботи нами сформована гіпотеза. Критичне мислення починалося як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. Програма впроваджується в загальноосвітніх школах, інститутах післядипломної освіти вчителів та педагогічних вищих навчальних закладах під керівництвом групи методистів, наукового керівника експериментальної роботи та координатора програми в україні. Відповідальність передбачає, що людина, звертаючись до інших, усвідомлює обов язок надавати слухачам чи читачам доводи та приклади відповідно до прийнятих стандартів. Творчий підхід є необхідний у ситуація порівняння різних суджень і визнання альтернатив на основі врахування пріоритетів, що обумовлюють істинність та вірогідність інформації в цілому та висловлених суджень. Сюди ж відноситься і здатність сприймати схеми та графіки в розв язанні актуальних питань, знаходити та інтерпретувати оригінальні документи та джерела інформації, а також аналізувати аргументи, обґрунтовувати висновки міцними доводами; відповідальність вимагає, щоб учні були вмотивовані для обговорення проблем. Для того щоби процес мислення відбувався вільно, треба, щоб учні мали право розмірковувати, записувати припущення, встановлювати їх очевидність або безглуздість. Різноманітність передбачає створення такої атмосфери, яка би переконала учнів у тому, що від них очікується широкий діапазон різноманітних думок, ідей. Мета такої співпраці - розробити і запропонувати школі навчальні методики, що розвивають критичне мислення учнів будь - якого віку, на матеріалі будь - якого предмета. За її допомогою вчитель може залучити всіх учнів класу до активного набуття знань, до творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться. Міністратегія для узагальнення вивченого, дуже стислого узагальнення знань учнів про історичні події, творчість письменників, літературні образи, явища природи тощо. Міністратегія для навчання учнів співставленню, порівнянню, знаходження спільних рис, явищ, ознак в образах літературних героїв, творчості письменників, історичних діячів, явищах природи, властивостях геометричних фігур і т. Упровадження нових освітніх технологій особистісно орієнтованого навчання на уроках читання, на мою думку, - це передумова активної пізнавальної діяльності учнів. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.
Навчити дітей мислити критично - означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній світогляд, а з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розвішаються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи свої потреби в пізнанні. За роки навчання в школі у дітей виробляється звичка задовольнятися матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток пізнавальної діяльності учнів. Матеріал підручника не може постійно стимулювати самостійну творчу діяльність та осмислення певних явищ, оскільки не асоціюється з реальними життєвими враженнями.
Системне запровадження цієї технології в школі сприяє тому, що учні поступово опановують її не лише як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але й використовувати свої знання у повсякденному житті. Кожна фаза має свої цілі і завдання, а також набір характерних прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення й узагальнення набутих знань. Спочатку треба налаштуватися, згадати, що тобі відомо по цій темі, потім познайомитися з новою інформацією, потім подумати, для чого тобі знадобляться отримані знання і як ти зможеш їх застосувати.
Учні активізуються, чому сприяє індивідуальний відповідь на питання, яке актуалізує попередні знання і, що особливо важливо, формує запит на отримання нової інформації. На даному етапі викладач викликає вже наявні знання в учнів з даної теми, активізує їх розумову діяльність, а також відбувається коригування і уточнення цілей. Стадія осмислення - змістовна, в ході якої і відбувається спрямована, осмислена робота, показує, що в процесі читання відбувається первинний аналіз і аранжування інформації. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення. У такому мінливому середовищі здатні орієнтуватися та активно діяти лише ті особистості, які вміють адаптуватися до постійних швидких змін, вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Це зумовлено об єктивною необхідністю вироблення такої методичної системи, яка сприятиме, по - перше, органічному поєднанню процесів навчання й опанування, по - друге, врахуванню науково - теоретичного рівня програмового матеріалу, освітніх завдань навчального закладу та суб єкта навчального процесу і, по - третє, досягненню максимально високої результативності навчання. Отже, які б інноваційні та інтерактивні технології ми не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, ми формуємо ключові та предметні компетентності. Важливо щоб учитель навчав учнів узагальнювати та інтерпретувати основні ідеї уроку, обмінюються думками та висловлюватися, давати оцінку переконанням та гіпотезам, ставити запитання та робити висновки.
Поступове впровадження гуманістичної парадигми освітнього процесу веде до певної зміни ролі й функцій вчителя, зростання його самостійності на етапі прогнозування, конструювання й організації, що приводить відповідно до підвищення відповідальності за результати своєї праці. Впровадження нових освітніх технолог ій особистісно зорієнтованого навчання на уроках читання, на мою думку, — це передумова активної пізнавальної діяльності учнів. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.
Навчити дітей мислити критично — означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити роботи висновки та знаходити рішення, для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя. Практика моєї роботи показала, що усвідомлення ситуації успіху самим учнем, розуміння її значущості виникає тільки після здолання дитиною своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного ураження та інших видів труднощів. Савченко серед усіх мотивів навчальної діяльності центральним і найсильнішим називає пізнавальний інтерес, що виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуального напруження та самостійної діяльності. Вони раніше й легше усвідомлюються дитиною; це конкретний і реальний імпульс для навчання; вони доступні для виявлення та спостереження; їх можна розвивати в будь - якому шкільному віці. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, а з другого боку — у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні. За роки навчання в школі в дітей виробляється звичка задовольнятися матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток пізнавальної діяльності учнів. Матеріал підручника не може постійно стимулювати самостійну творчу діяльність та осмислення ними певних явищ, оскільки не асоціюється ними з реальними життєвими враженнями.
А такий результат досягається тоді, коли учень не тільки чує і бачить слово при його вивченні, а відчуває, розуміє його значення, знає, коли і як це слово треба вживати.
Тому я намагаюся на своїх уроках дати учням можливість розвивати свій словник, збагачувати мову зворотами, образами, заглиблюватись у джерела народної творчості. Я навчаю їх бачити і відчувати красу рідного краю на уроках мислення серед природи, у картинах художників, у власних малюнках, у віршах, які діти спочатку навіть не вміють слухати, а потім і самі пробують писати.
Спочатку виявляю рівень мовленнєвої підготовки учнів, на цій основі планую на кожному уроці роботу над словом і словосполученням, образним висловом, точністю та доречністю їх вживання, розвиваючи в учнів уміння свідомо ставитися до правильного оформлення власної думки, виховуючи інтерес, увагу до слова, розвиваючи їхню уяву.
При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення. В епоху нової технологічної революції з’являється складне суспільство, яке базується на найсучаснішій технології та швидко розвивається, так зване інформаційне суспільство. Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Мета цієї технології - навчити такого сприйняття навчального матеріалу, у процесі якого інформацію, що отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне судження. Цель этой технологии - научить такому восприятию учебного материала, в процессе которого информацию, которую получает ученик, можно понимать, воспринимать, сравнить с личным опытом и на ее почве формировать свое аналитическое суждение.
Сучасна система освіти має бути побудована на наданні учням змоги міркувати, зіставляти різні точки зору, різні позиції, формулювати і аргументувати власну точку зору, спираючись на знання фактів, законів, закономірностей науки, на власні спостереження, свій або чужий досвід. Головна мета реформи - створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті - це школа, до якої приємно ходити учням. Формувати їх, на думку розробників стандарту, можна лише в результаті самостійної діяльності учня, супроводжуваної вчителем, в умовах вибору та за допомогою засобів індивідуально - орієнтованих технологій. Проявляти допитливість; використовувати дослідницькі методи; ставити перед собою питання; здійснювати планомірний пошук відповідей; розкривати причини і наслідки фактів; сумнів в загальноприйнятих істинах; вироблення точки зору і здатність відстояти її логічними доводами; увага до аргументів опонента і їх логічне осмислення. Мета цієї технології - розвиток розумових навичок учнів, необхідних не тільки в навчанні, але і в звичайному житті (вміння приймати зважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні сторони явищ і т. Він спрямовує зусилля учнів в певне русло; зіштовхує різні судження; створює умови, які спонукають до прийняття самостійних рішень; дає учням змогу самостійно робити висновки; готує нові пізнавальні ситуації всередині вже наявних. Підвищення ефективності сприйняття інформації; підвищення інтересу як до досліджуваного матеріалу, так і до самого процесу навчання; вміння критично мислити; вміння відповідально ставитися до власної освіти; вміння діяти у співпраці з іншими; підвищення якості освіти учнів; бажання і вміння стати людиною, яка вчиться протягом всього життя. Критичне мислення - це здатність аналізувати інформацію за допомогою логіки і особистісно - психологічного підходу з тим, щоб застосовувати отримані результати як до стандартних, так і нестандартних ситуацій, питань і проблем. Щоб сформувати власну думку, знання необхідно черпати не з підручників, що містять готову оцінку, а отримувати в результаті самостійного пошуку і аналізу.
Вчення піде набагато успішніше, якщо учні будуть формулювати проблеми на основі власного життєвого досвіду, а потім вирішувати їх, використовуючи при цьому всі можливості, які надала їм школа. Під час навчання за цією технологією знання засвоюються значно краще через те, що вона розрахована не на запам ятовування, а на вдумливий творчий процес пізнання світу, постановку проблеми, пошук її вирішення.
Коментарі
Дописати коментар