література київської русі презентація

література київської русі презентація

Археологічні матеріали свідчать, що до середини i тисячоліття нашої ери в господарському укладі слов ян давно вже переважало землеробство — підсічно - вогневе в поліській зоні й орне — у лісостепу.

Як і в інших народів, князівська влада у слов ян на стадії розкладання суспільного ладу і військової демократії підкорялася раді старійшин і загальним племінним зборам. Релігія східних слов ян, як і інші складники культури, які формувалися на етапі родоплемінних відносин, з виникненням і розвитком державності неминуче повинні були зазнати серйозних змін. Достовірним є факт хрещення княгині ольги у 958 році спочатку князь володимир зробив спробу модернізації язичництва, спробу пристосувати його до потреб централізованої держави.

Язичницькі боги на чолі з перуном повинні були викликати у людей не тільки повагу, але і страх, символізувати волю правителя, обов язковість його наказів, невідворотність покарання. Щоб замінити місцеві вірування й обряди єдиним християнським культом, церковним проповідникам та ієрархам довелося тривалий час пристосовувати свої служби до язичницьких богів, свят і обрядів. Так, перун став з іллею - пророком, давні зимові свята були приурочені до різдва христового і хрещення, дохристиянське свято великодня (назва збереглася) — до воскресіння ісуса христа. Тому, сприйнявши багато чого з візантії, вони виробили самобутній, неповторний стиль і створили справжні шедеври архітектури, живопису, прикладного мистецтва. Були відомі і застосовувалися чорніння срібла, лиття з дорогоцінних металів, карбування, інкрустація, техніка скані (узори з тонких металевих ниток) і зерні (прикраси з напаяних дрібних металевих кульок). До 988р які зазначалося, засобом задоволення духовних потреб східних слов’ян був анімізм, в основі якого лежало обожнення сил природи та поклоніння духам предків. Християнство стало найсильнішою зброєю в зміцненні державного і соціального ладу і у всякому відношенні мало виключно прогресивний характер, з ним починається нова доба в історії нашого народу, яка характеризується прилученням до європейської цивілізації. Так, раннє ознайомлення, на русі з письменністю засвідчує літописне повідомлення про знахідку першовчителем кирилом у корсуні (херсонесі) євангелія і псалтиря, написаних “руськими письменами”. Також дослідження показали, що договір олега з візантією написаний болгарською мовою, але справлений у києві, а договір ігоря – тодішнього праукраїнською мовою. На думку вченого, “софійська” азбука відображає один з перехідних етапів східнослов’янської письменності, коли до грецького алфавіту почали додавати букви для передачі фонетичних особливостей слов’янської мови.

“остромирове євангеліє”, “ізборники святослава” 1073, 1076 рр “слово про закон і благодать” митрополита іларіона “мстиславове євангеліє”, “повість временних літ” та ін. Освіта в україні глибоко проникла у вищі верстви; це видно з частих згадок про князів, що залюбки зачитувалися книгами і цікавилися науковими питаннями, наприклад, ярослав, його син всеволод, володимир мономах, волинський князь володимир василькович. “александрія” – опис завоювань александра македонського, “повість про індійське царство”, “троянська війна”, “слово про премудрого акіра”, “стефаніт і іхнілат” – “звіриний” епос та ін. Перше місце серед проповідників по праву належить іларіонові, першому митрополиту українського походження, який написав сповнений гуманістичних ідей твір “слово про закон і благодать”. З поширенням християнства укладалися описи життів святих – ольги, володимира, бориса і гліба, а врешті – “печерський патерик” – збірка оповідань про київських угодників. Цей епос сповнений мистецькими описами природи, самого походу, відваги й мужності князів фольклорними образами; всі картини сповнені чару високої поезії. Монахи свій час проводили в молитвах та праці і не тільки виробляли самі собі одежу чи займались хліборобством, городництвом, але й були між ними переписувачі книг, малярі (алімпій), лікарі “агапіт, дем’ян пресвітер), визначні вчені (літописець нестор) та ін. Це знамениті київські “зміївники”, лунниці, колит, оздоблені зерною або емаллю, вироби художнього ремесла русі, що у значній кількості вивозилися за кордон. Щоб досягти значних успіхів у мистецтві, архітектури, літературі, щоб зерна мали лягти в добрий грунт, яким був духовний та матеріальний світ східних слов’ян. Відтворення в повісті минулих літ картини світової історії, місця слов’ян і русі в системі тодішнього світу, ствердження прогресивної філософської ідеї взаємозв’язку і взаємообумовленості історії всіх народів. Як система знаків глаголиця ідеально відповідала слов’янській звуковій системі, нею написані найдавніші слов’янські пам’ятки, зокрема київські глаголичні листки.

Названа за ім’ям слов’янського просвітника кирила, який разом із братом створив першу слов’янську абетку з 38 літер (глаголицю), а його учні вдосконалили її і назвали кирилицею за повідомленням літописця, князь ярослав мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священиків; і всі вони були розбиті на невеликі групи, у кожній із яких викладав свій учитель. історію та географію вивчали на основі “повісті минулих літ”, юриспруденцію – за “правдою руською”, посібником з граматики служила “книга осьмичастинна” (про частини мови). займало чільне місце в навчально - виховному процесі; - образи билинних героїв сприймалися як моральний ідеал, модель громадської поведінки, билини описували події при дворі князя володимира красне сонечко; - прикладами для наслідування були.

пошук нових методів і прийомів виховання, - збагачення засобів впливу; - трансформації міфів в епос і науку, ілюзорних уявлень про природу – в загадках; - заміна звичаю жертвоприношення дітей богам на покладання вінків. Томів; досить висока ціна книжок (за молитовник для церкви в любомлі волинський князь володимир василькович заплатив 8 гривень, яких у той час було цілком достатньо для купівлі 40 овець). Володимир мономах уперше обґрунтував необхідність переходу від релігійно - аскетичного виховання до практичних завдань, пов’язаних із повсякденним життям. Два куполи означали божественне і земне походження христа, три куполи - символ святої трійці (бог отець, бог - син, бог - дух святий), п ять - христос і чотири євангелісти, тринадцять - христос і 12 учнів - апостолів. Для неї були характерни - ми багатоярусність будівель, завершення їх башточками й теремами, наявність різноманітних прибудов — клітей, переходів, сіней. По всій русі були побудовані монументальні багатобаневі храми з товстими стінами, маленькими віконцями — свідчення могутності та краси нової християнської держави.

Сувора аскетична візантійська манера живопису завдяки майстерності руських митців перетворюється на живі та камерні образи, хоча вони й продовжують нести в собі риси умовного іконописного письма.