фізичний знос основних засобів це
Всі основні засоби служать тривалий термін, але все одно в процесі експлуатації, навіть після капітального ремонту вони потребують модернізації та заміни на інші засоби.
При моральний знос основний засіб, не чекаючи встановленого терміну служби, швидко втрачає свою вартість і значущість через те, що сильно відстає за своїми технічними характеристиками та економічної ефективності від нового, тільки що з явився обладнання. Відповідно до положень податкового кодексу україни (далі — пку) нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його виводу з експлуатації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість; - прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об’єкта і подвоюється. Підприємство самостійно обирає метод нарахування амортизації і зазначає його в наказі про облікову політику підприємства відповідно до своєї діяльності та обсягу робіт та послуг, які ним надаються. Ефективність амортизаційної політики залежить від того, наскільки точно визначено терміни експлуатації активів, що вводяться в дію, а також від вибору методу нарахування амортизації. Таким чином, за допомогою методів нарахування амортизації підприємства зможуть удосконалити процес оновлення необоротних активів, який сприятиме поліпшенню результатів їх економічної діяльності. Ставка амортизації для виробничого методу розраховується діленням вартості об єкта амортизації на обсяг продукції (робіт, послуг) за період корисного використання об єкта. Основним критерієм вибору методу нарахування амортизації є досягнення оптимального співвідношення між амортизаційними відрахуваннями, їхнім впливом на цінову конкурентоспроможність продукції і зниженням ризику неповного списання амортизації внаслідок морального старіння парку устаткування або продукції підприємства. Основні засоби (оз) — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально - культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.
На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 “товари” застосовується для обліку будь - яких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцям окремо. Товарні запаси — частина сукупних запасів, що перебуває на підприємствах - виробниках у вигляді готової продукції й у каналах сфери обігу (запаси у дорозі та запаси на підприємствах торгівлі). Резервні (страхові, буферні) запаси — запаси для компенсації випадкових коливань попиту або пропозиції, а також спекулятивні запаси, створені на випадок очікуваних змін попиту або пропозиції; автономні запаси, створені для здійснення діяльності в кожному зі сполучних пунктів процесу з відносною незалежністю один від одного. Амортизація – це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується(первісна мінус ліквідаційна вартість)упродовж строку їх корисного використання(експлуатації). 1) метод рівномірного (прямолінійного) списання; 2) виробничий метод; 3) кумулятивний метод; 4) метод зменшення залишкової вартості; 5) метод прискореного зменшення залишкової вартості; 6) податковий метод. 1) фактичну купівельну (первісну) вартість цього активу; 2) визначену ліквідаційну вартість цього активу; 3) визначений строк корисної експлуатації активу.
Ліквідаційна вартість активу - це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов язаних із продажем (ліквідацією). Ліквідаційна вартість є частиною купівельної вартості, яку власник активу планує відшкодувати по закінченні строку корисної експлуатації активу, або, іншими словами, це вартість того, що залишиться від активу на закінчення строку його корисного використання. Строк корисного використання активів - очікуваний період, упродовж якого необоротні активи використовуватимуться підприємством або з використанням їх підприємством буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг). Комп ютер і друкарська машина); - правові (законодавчо визначений безпечний строк експлуатації деяких об єктів) або контрактні (строк оренди, передбачений угодою) обмеження. Нарахування амортизації на основні засоби групи 1 проводять до досягнення кожним об єктом балансової вартості 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн = 100 o 17 грн); тоді таку вартість вважають ліквідаційною і відносять на витрати виробництва в тому періоді, в якому вона досягнута і в якому відбувається списання (продаж, ліквідація, демонтаж) об єкта. Витрати на поліпшення об єктів, які придбані до 1 січня 2004 р повинні амортизуватися за старими нормами; витрати на поліпшення об єктів, які придбані після 1 січня 2004 р. Речові засоби праці (будівлі, споруди, машини, устаткування, вимірювальні та регулювальні прилади тощо) є матеріально - технічною базою промисловості й складовою її виробничого потенціалу.
При обчисленні фондовіддачі основні фонди враховуються за балансовою вартістю (без вирахування зношення) або в середньорічній вартості, або станом на кінець року.
Коментарі
Дописати коментар