термін екологія запропонував на урок
Розглянути визначення, предмет і завдання екології як науки; розвивати навички застосування матеріалів інших курсів та вміння систематизувати й використовувати власні знання; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища. Звідси випливає прямий зв язок екології з господарською діяльністю людини, особливо з такими масштабними виробництвами, як енергетика, паливно - та ресурсовидобувні комплекси, хімія, транспорт, лісове та сільське господарство тощо. Одним з найважливіших завдань екології є пошук шляхів оптимізації взаємин між людиною, з одного боку, й окремими видами та популяціями, екосистемами — з другого. Під час досліджень і реалізації практичних заходів у цьому напрямку важливим є врахування екологічної значущості та реальної господарської важливості кожного виду, популяції та екосистеми.
У зв язку з цим збереження всіх видів, популяцій та екосистем на нашій планеті вважається екологічно та економічно доцільним, а концепція шкідливих видів є хибною. Виникнення на планеті локальних екологічних катастроф зумовлює необхідність розробки дієвих заходів щодо зниження викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище та його забруднення, створення екологічно ощадливих, маловідходних і безвідходних технологій, економії ресурсів. Дослідження особливостей організації життя, у тому числі у зв язку з антропогенними факторами, що є результатом людської діяльності, впливом наприродні системи; створення наукової основи раціональної експлуатації біологічних ресурсів; прогнозування змін природи під впливом діяльності людини; збереження середовища існування людини.
Основою моделювання є створення певної теорії щодо тієї чи іншої біологічної системи, що містить правила, за якими відбуваються зміни в аналізованих біологічних системах. Мета цієї програми – проведення в різних регіонах світу комплексних багаторічних досліджень впливу людства на природні процеси в біосфері, її основні компоненти і вивчення зворотного впливу змін цих процесів і компонентів на саму людину.
У столиці швеції стокгольмі відбулася перша конференція організації об’єднаних націй (оон) з проблем навколишнього середовища, на якій було запропоновано концепцію екологічного розвитку, що орієнтувала на досягнення стану глобальної динамічної рівноваги біосфери землі. Непересічне значення для розвитку теоретичних і прикладних аспектів екологічної науки мала доповідь міжнародної комісії з охорони навколишнього середовища і розвитку “наше спільне майбутнє”. Токійська конференція з навколишнього середовища і стратегії людства (1989) задекларувала ряд важливих принципів, на яких базуватимуться положення майбутньої міжнародної стратегії. Нині фахівців - екологів готують майже усі внз україни, що свідчить про потребу таких спеціалістів у галузях народного господарства, управлінських структурах, освіті та науці. Знаменною подією в розвитку сучасної екології стала міжнародна конференція оон з навколишнього середовища і розвитку, що відбулася в ріо - де - жанейро (1992). Резолюцією конференції проголошено міжнародні принципи екорозвитку, які стали фундаментальною основою міжнародної стратегії сталого (узгодженого, збалансованого, виваженого) розвитку.
Сутність такого розвитку полягає у гармонійних взаємостосунках суспільства і природи, побудованих на принципах невиснажливості, відповідальності, взаємодопомоги.
Навколишнє середовище є поєднанням абіотичного, біотичного і соціального середовищ, що сукупно і безпосередньо впливають на людей і їхнє господарство (мал. Звідси випливає прямий зв язок екології з господарською діяльністю людини, особливо з такими масштабними виробництвами, як енергетика, паливно - та ресурсовидобувні комплекси, хімія, транспорт, лісове та сільське господарство тощо. Одним з найважливіших завдань екології е пошук шляхів оптим1зації взаємин між людиною, з одного боку, й окремими видами та популяціями, екосистемами — з другого. Під час досліджень i реалізації практичних заходів у цьому напрямку важливим є врахування екологічної значущості та реальної господарської важливості кожного виду, популяції та екосистеми.
Виникнення на планеті локальних екологічних катастроф зумовлює необхідність розробки дієвих заходів щодо зниження викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище та його забруднення, створення екологічно ощадливих, маловідходних i безвідходних технологій, економії ресурсів. Серед основних завдань екології можна виділити такі дослідження особливостей організації життя, у тому числі у зв язку з антропогенними факторами, що є результатом людської діяльності, впливом на природні системи; створення наукової основи раціональної експлуатації біологічних ресурсів; прогнозування змін природи під впливом діяльності людини; збереження середовища існування людини.
Основою моделювання є створення певної теорії щодо тієї чи іншої біологічної системи, що містить правила, за якими відбуваються зміни в аналізованих біологічних системах, після створення такої теорії задаються початкові параметри (тобто визначається початковий стан системи). П а також дію середовища на морфологію, фізіологію й поведінку організму, розкриває загальні закономірності впливу факторів середовища на живі організми.
Вона розглядає деяку сукупність предметів і явищ з точки зору суб єкта або об єкта (живого або за участі живого), котрий є центральним у ній сукупності. Останнім часом в усьому світі життя примусило започаткувати найрізноманітніші напрямки екологічних досліджень з метою забезпечення фахівців необхідною для прийняття рішень екологічною інформацією з усіх сфер людської діяльності. Нині сформувалося близько ста напрямів екологічних дослідженні які можна об єднати за принципами галузевої належності, взаємозв язків, узаємопідпорядкованості, пріоритетності, теоретичного та практичного значені. ^ екологічна система — складна ієрархічна структура організованої матерії, в якій унаслідок об єднання компонентів у більші функціональні одиниці виникають нові якості, що відсутні на попередньому рівні; є єдиним стійким природним комплексом живих організмів і природного середовища, в якому вони існують; відкритою термодинамічною системою, що існує за рахунок надходження з навколишнього середовища енергії та речовини й має здатність до саморозвитку та саморегуляції. Сукупність — сума властивостей кожної системи, тобто наявність сукупних властивостей (наприклад, народжуваність для популяції — сума індивідуальної плодючості особин виду). Живим організмам для здійснення біохімічних процесів необхідні ре та енергія, які вони дістають з навколишнього середовища, при цьому перетворюючи останнє. У результаті постійного й безперервного обмін вин та енергії в довкіллі різні хімічні елементи надходять у живі істоти, і у них накопичуватись, виходячи з організму лише через певний час або зберігаючись у ньому протягом усього життя. У процесі діяльності біосфери жива речовина (продуценти) здатна в чувати сонячну світлову енергію, перетворюючи її на енергію хімічних зі сумарна первинна продукція автотрофних організмів визначає біомасу біосфери в цілому.
Отже, ноосфера — це якісно нова форма організації біосфери, яка формується внаслідок її взаємодії з людським суспільством і передбачає гармонійне співіснування природи й людини.
Вернадський підкреслював, що протягом останніх 500 років воно освоїло нові форми енергії — парову, електричну, освоїло всю біосферу й одержало набагато більшу, порівняно з іншими організ - мами, незалежність від навколишнього середовища. Незаймана природа швидко зникає, з являються нові екосистеми та ландшафти — міста, культурні землі, для яких характерні простіші угруповання організмів. Природні — - у промислово розвинутих країнах екосистем, не захоплених людською діяльністю, майже не залишилося, хіба що в заповідниках; антропогенно - природні — лісові насадження, луки, ниви хоча й складаються майже винятково з природних компонентів, але створені й регулюються людьми; антропогенні — переважають штучно створені антропогенні об єкти й, крім людей, можуть існувати лише окремі види організмів, що пристосувалися до цих специфічних умов. Проаналізуйте особливості взаємодії природи й суспільства на прикладі великобританії в період 1800 - 1900 років визначте найбільші проблеми, які виникли внаслідок впливу людини на природу в цей період. Якщо раніше людство своє майбутнє пов’язувало з технічним прогресом, розумними машинами та завоюванням космосу, то тепер у нього зовсім інші пріоритети.
“під екологією ми розуміємо загальну науку про взаємовідносини організмів з навколишнім середовищем, куди ми відносимо у широкому сенсі всі умови існування”. Окремі живі організми та їх види живуть не поодинці, а обов’язково разом з особинами свого виду й іншими видами організмів; живі істоти заселяють усі можливі місця на землі, але при цьому вони мають бути пристосованими до середовища життя. Йому належить формулювання принципу двоїстого стану організму в природі, згідно з яким будь - яка істота живе як сама по собі, так і є компонентом угруповання організмів. Цілком очевидно, що не можна охороняти природу, користуватися її ресурсами, не знаючи, за якими законами вона живе і розвивається, як реагує на вплив людини і який об’єм ресурсів може взяти собі людство, щоб це не призвело до необоротних втрат. На організменому рівні – питання взаємодії середовища з окремими особинами; на популяційно - видовому – взаємодія сукупності особин одного виду, що живуть на певній території, між собою і з довкіллям; на біосферно – біоценотичному – угруповання різних видів, у яких ці види взаємодіють один з одним і з середовищем життя. Син – разом, оікос і логос), що вивчає життєдіяльність багатовидових угруповань тварин, рослин і мікроорганізмів у середовищі їх життя – лісах, річках, морях. У її завдання входить вивчення механізмів пристосування організмів до середовища існування, оцінка біологічної продуктивності і динаміки чисельності популяцій, розробка теорії стійкості і зміни екологічних систем. Складання прогнозів і оцінка негативного впливу діяльності людини на природу, збереження і раціональне використання природних ресурсів; розробка інженерних, економічних, правових і соціальних заходів, покликаних зменшити тиск людини на природу, відрегулювати їх взаємини.
Прикладну екологію у вітчизняній науковій літературі зазвичай називають охороною навколишнього середовища (охороною природи), а в англомовній літературі – енвайронменталізмом (від англ. У середовище життя входять не тільки різні фізичні і хімічні (так звані абіотичні) компоненти, а й живі організми свого або іншого виду – біотична складова. Особливістю водного середовища є те, що різні види організмів можуть розміщатися в ньому не в одній площині, як на поверхні суходолу, а в товщі, для чого в них виробилося пристосування. Кусто узагальнення теми ” організми і середовище існування “ організми – це відкриті живі системи з клітин, які здатні пристосовуватися та самостійно існувати в певному середовищі існування. Oikos – оселя, середовище й… логія) – 1) розділ біології, що вивчає закономірності взаємовідношень організмів між собою та з навколишнім середовищем, а також організацію і функціонування надорганізмових систем (популяцій, видів і т. Екологічні умови існування організмів основні середовища існування організмів наземно - повітряне середовище наземно - повітряне середовище дуже різноманітне за проявом чинників, які впливають на особливость життєдіяльності організмів. Тварини та середовище їх існування що таке середовище існування усі живі організми перебувають у довкіллі в певних умовах, що впливають на їх життєдіяльність і називаються середовищем існування (мал. Предмет та завдання “гідробіології” як науки гідробіологія – походить від грецьких слів “гідор” – вода, “біос” – життя, “логос” – наука, тобто це наука, яка вивчає взаємодію мешканців вод (гідробіонтів) між собою та з неживою природою. Основні критерії живого – предмет і завдання загальної біології біологія – універсальний довідник загальна біологія предмет і завдання загальної біології загальна біологія – складна система наукових дисциплін, що вивчає загальні властивості і закономірності розвитку живої природи.
Предметом загальної біології є розгляд основних закономірностей процесу еволюції органічного світу, причин виникнення нових видів, ускладнення живих організмів. Організми і середовище існування тема 4 організми і середовище існування між організмами та навколишнім середовищем існують тісні взаємовідносини, взаємозалежності та взаємовпливи, які забезпечують їхню єдність. Розглянути основні екологічні чинники, проаналізувати пристосованість організмів до середовища існування, визначити основні адаптивні біологічні ритми організмів; розвивати вміння аналізу й синтезу матеріалу; виховувати раціональне ставлення до природи.
Включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. Педагогіка як наука виховання і навчання підростаючого покоління, підготовка його до дорослого життя завжди були одним із найважливіших завдань спільноти.
Коментарі
Дописати коментар