ресурсозберігаючі технології заготівлі силосу

ресурсозберігаючі технології заготівлі силосу

Побудова технологічної карти на вирощування конюшини, графіків завантаження тракторів і сільськогосподарських машин, розробка операційно - технологічної карти.

Перед скачиванием данного файла вспомните о тех хороших рефератах, контрольных, курсовых, дипломных работах, статьях и других документах, которые лежат невостребованными в вашем компьютере.

Такой силос по содержанию сухого вещества, протеина, жира, клетчатки, бэв и аммиака на протяжении трех месяцев хранения отвечал корму высокой питательной ценности.

1 установлены наиболее оптимальные значения общего уровня и соотношения органических кислот (молочной, уксусной, пропионовой, масляной и валерьяновой), величины рн, содержания аммиака и спирта, характерных для силосованных кормов. Использование биологического консерванта литосил в дозе 20 г на 1 тонну зеленой массы при закладке силоса из кукурузы и сои, собранной в фазу пожелтения бобов нижнего яруса, уменьшает период созревания силоса, усиливает образование молочной кислоты, снижает уровень уксусной и пропионовой кислот, а также аммиака и этилового спирта. 1, которые убраны в фазу начала налива бобов нижнего яруса, вызывает увеличение среднесуточных надоев молока в среднем на 9, 3%, содержание жира в молоке на 0, 39 - 0, 69%, белка на 0, 31 - 0, 34%, положительно влияет на уровень сухого обезжиренного молочного остатка и плотность молока, улучшает его вкусовые свойства. Установлено, что введение к рациону лактирующих коров силоса из кукурузы и сои, убранной в фазу пожелтения бобов нижнего яруса, влияет на молочную продуктивность коров и содержание жира и белка в молоке значительно в меньшей мере, чем после скармливания силоса из кукурузы и сои, убранной в фазу начала налива бобов нижнего яруса. Разработана технология консервирования кукурузной зерносмеси с добавлением 30% предварительно измельченного зерна сои и 1, 0% семян горчицы белой сорта, каролина, как биологического консерванта. Полученный корм характеризовался величиной рн 4, 06, невысоким содержимым органических кислот (1, 1%), среди которых основную часть занимает молочная кислота (76, 6%), а уксусная и масляная кислоты составляли соответственно 22, 6 и 0, 8%. Установлено, что консервирование зерносмеси из кукурузы и сои биологическим консервантом наиболее эффективно при тонком помоле зерна, что обеспечивает снижение уреазной активности сои на 98%, а содержание антитрипсина в 4 раза при допустимом уровне аммиака и этилового спирта в корме.

Использование консервированной кукурузно - соевой зерносмеси в рационах коров повышает на 0, 8 кг среднесуточный надой молока и на 0, 14% содержание жира в молоке, повышает среднесуточные приросты ремонтных телок, которые составили 755 г против 716, 6 г в контроле.

Is scientifically proved and is proved experimentally, that silage from corn with soy, assembled in a phase began ripening of legumes of the inferior layer, has the high contents оf nutrient and biologically awake matters, positively influences productivity of the cows, raises the contents of fat and protein in milk. В іншому тлумаченні цим поняттям позначають сховища для зберігання силосованных кормів, розташовані під землею, а також металеві і залізобетонні башти, які призначені для складування сипучих матеріалів. При цьому скорочується вміст цукрів, до 90% з яких йде на утворення молочної та інших органічних кислот, легко засвоюваних тваринами і несуттєво поступаються простих сахарів. В ньому відбуваються різні біохімічні процеси, які сприяють накопиченню органічних кислот, в основному молочної, володіють консервирующим дією, що оберігає фитомассу від псування і розкладання. Зовсім не силосуются в чистому вигляді такі рослини та їх частини, як бадилля картоплі, люцерна в бутонизацию, овочі сімейства пасльонових, кропива та інші бур’яни.

При високої масової частки вологи в підготовленому сировину цукор розбавляється, при низькій туди потрапляє велика кількість повітря, що призводять до розвитку пліснявих грибів. Чим більше вологи, тим більші втрати поживних речовин будуть відзначатися, менше буде утворюватися молочної кислоти, і як підсумок буде спостерігатися в основному не молочнокисле бродіння. Неправильне бродіння призводить до нагромадження надмірних кількостей оцтової, масляної кислот і аміаку, що призводить до появи кислого запаху і смаку, в результаті чого поїдання даного корми для корів знижується. 3 в кількості до 2%, зернову дерть або корнеплодную різання у кількості 2 - 3%, застосовувати хімічні консерванти і закваски з культур молочнокислих бактерій. При неотрегулированном мікробіологічному режимі можна отримати таку масу, яка буде мати підвищений вміст оцтової, масляної кислот, цвілі і інших патогенних мікроорганізмів, в результаті чого при згодовуванні такого корму можна отримати цілий букет захворювань у тварини.

Вони повинні мати достатню глибину для того, щоб маса, піддається процесу силосування, під власною вагою опускалася нижче, що буде сприяти звільненню її від повітря. Стіни у сховищах повинні бути прямовисними і гладкими, кути закругленими, що забезпечує рівномірне осідання силосу, в результаті чого не буде спостерігатися утворення пустот. У разі використання наземних пристроїв для зберігання силосу останні повинні бути міцними, щоб силосуемая маса їх не розірвала, кислотоупорными і оберігають корм від промерзання. Якщо обсяги приготування силосу невеликі, то його зберігають в ямах, які роблять в щільному грунті, при цьому ділянка повинна вибиратися сухий і піднесений, залягання грунтових вод низька. Сировина, яка має кращу трамбування, швидше видаляє знаходиться в ньому залишковий повітря, що створює сприятливі умови для протікання молочнокислого бродіння. Після того як масу, призначену для закладання в сховище, подрібнюють, її закладають шаром завтовшки 30 - 40 см по всій ширині траншеї, після чого утрамбовують всі шари.

Якщо в якості укривного матеріалу використовується солома, то необхідно застосовувати також вапно, оскільки солому разом з плівкою будуть пошкоджувати гризуни.

Чим більше ці терміни будуть затягнуті, тим більше буде розігріватися закладена маса, і великі втрати поживних речовин будуть спостерігатися, що призведе до потемніння силосу.

Закладка силосу в сховища повинна здійснюватися з урахуванням різних факторів, протягом невеликого проміжку часу з обов’язковою трамбуванням і укриттям сховища для запобігання потрапляння повітря і втрати поживних речовин. Традиційні для господарств зимові корми - сіно і силос - відрізняються досить низькою поживністю, що змушує тваринників взимку підвищувати частку концентратів у раціонах врх. Це єдиний вид зимового корму, максимально зберігає обмінну енергію, протеїн, цукор, каротин і одночасно досить концентрований (сухий), щоб забезпечувати годування високопродуктивних тварин. У раціонах великої рогатої худоби сінаж може повністю замінити силос, сіно, а в деяких випадках і частина коренеплодів без зниження продуктивності тварин. При заміні сінажу сіна, силосу і коренеплодів в раціонах великої рогатої худоби спрощується роздача кормів, так як добова маса кормів для однієї тварини в 2 рази менше, ніж при силосної - коренеплідні годівлі. Скошування трав в ранній фазі вегетативного розвитку забезпечує не тільки отримання високоякісного корму, а й підвищення вміст кормових одиниць і сирого протеїну.

Крім своєчасного прибирання в стислі терміни, дуже важливо забезпечити контроль пров ялення трав до оптимальної для сінажу вологості - 50 - 55%, тому що збільшення вологості вище 55% консервування маси відбувається за типом силосування. При зниженні вологості заготовленої маси нижче 50% призводить до збільшення польових втрат і підвищенню пружності стебел рослин, що в свою чергу ускладнює її ущільнення при укладанні в сховище.

Зменшення висоти зрізу трав призводить до пошкодження або до забруднення корму землею та знищення ростових бруньок рослин, що в свою чергу призводить до погіршення врожайності культур. Тривалість збирання однотипного рослини не повинна перевищувати 10 днів, а площа скошуваних за день трав повинна відповідати можливостям швидкого прибирання, не допускаючи пересихання маси на полі. Найбільш прийнятними апаратами для порушення цілісності стебел шляхом їх ізмінанія, счесиванія їх кутикули зарекомендували сінокосарки обладнані кондиціонерами.

До таких сінокосарка з кондиціонерами першого типу відносяться пн - 540 тульського комбайнового заводу, другий тип сінокосарки з кондиціонером проводиться ат пермьтехмаш - агро. При скошуванні маси косарками старих конструкцій кс - ф - 2, 1, кдп - 4 (брусові) і кпрн - 3, 0, крн - 2, 1 масу слід проворошіть по всій ширині прокоса і в умовах чувашії залишити для зневоднення на 5 - 7 годин. Сховища сінажу підбирають з урахуванням можливості швидкого заповнення та ретельної герметизації маси, а також надійної механізованої виїмки готової маси.

Перспективними сховищами для закладання сінажу слід визнати сінажні вежі, які дозволяють створювати на фермах потокові технологічні лінії зберігання, транспортування і роздачі силосу та сінажу.

Основні переваги веж - займає невелику площу, мінімальна відкрита поверхня, ізоляція корму від потрапляння атмосферних опадів, повна механізація завантаження і розвантаження. Розвантаження корму здійснюється розвантажувачів з верхньою вивантаженням, робочими органами якого є один або два радіальних шнека і вентилятор - швирялка. Обертові шнеки поволі повертаються ребристим катком навколо осі вежі, зрізають і подають шар корму до сі вежі у вентилятор, який за розсувний трубі викидає його в шахту.

Роздавальник підвішений на тросі у верхній частині на тросі у верхній частині сінажних вежі і в міру виїмки корму в ручну або від електродвигуна опускається вниз. Продуктивність розвантажувача нерівномірна і залежить від ступеня ущільнення корму в різних ділянках вежі, рівня поверхні корму, натягу підтримує троса та ін. Грейферним навантажувачем тпе - 10а завантажують масу в стаціонарно встановлений електрофікованого бункер - дозатор, який подає її дозами в живильник пневмотранспортера тзб - 30 або зб - 50. У веж першого типу в нижньому поясі є бічний люк, закритий герметичною кришкою, куди перед вивантаженням вставляється розвантажник фрезерного типу у вигляді ланцюгового транспортера. Скошування і плющення - косарки - плющилки б - 301, б - 302, кпс - 5 б, кпв - 3, косаркою причіпний ктп - 6; ворушіння і згрібання валків - граблями б - 247, гвк - 6, гвр - 6; підбір трав з валків, подрібнення і навантаження - агрегатами е - 280, кск - 100, е - 0. У змінну погоду приготування сінажу з трав дозволяє істотно збільшити темпи збирання при одночасному підвищенні збору поживних речовин та їх перетравності. Для приготування сінажу строки збирання трав є другим важливим фактором, що визначає якість корму, енергетичну поживність, вміст у ньому перетравного протеїну, клітковини, вітамінів і інших елементів живлення, а також його поїдаємість тваринами.

Досвід тільки останніх років показує, що сінаж в упаковці дає збільшення поживності кормів приблизно на 20%, дозволяє отримати повністю збалансований корм, ефективно його використовувати і підвищити продуктивність тварин на 20 - 30%, знизити витрати кормів у сухій речовині і собівартість продукції тваринництва, зменшити потреба в площі для виробництва кормів на 25% навіть при збереженні існуючого рівня врожайності кормових культур і угідь. Сінаж з вологістю до 55% протягом дня упаковується в спеціальну плівку без додавання консервантів і зберігається без істотної втрати кормових якостей; упаковані в плівку корму зручно зберігати в будь - якому місці навіть без укриття, постійна вага рулонів зручний при дозованому годівлі худоби, рулони пожежобезпечні і чудово зберігаються не менше одного року; підвищується ефективність і рентабельність виробництва молока і м яса; значно полегшується праця механізаторів, скотарів і доярок, підвищується культура виробництва. В останні роки широке поширення одержав такий спосіб консервування як сінажирування, що дозволяє зберегти корми з мінімальними втратами поживних речовин, особливо вуглеводної частини.

Правильно приготовлений сінаж - це корм з рослин, прибраних в ранні фази вегетації (переважно бобових), пров ялених до вологості 45 - 55% і збережених в анаеробних умовах (без доступу повітря). На практиці сінаж іноді вважають силос з пров ялених трав, з вологістю 70% і більше або корм з перестояв трав і соломи сім яників, що в корені неправильно. З явилася необхідність перегляду колишніх союзних стандартів, удосконалення їх відповідно до вимог сучасного сільськогосподарського виробництва та переоформлення в стандарти російської федерації. Поряд з раніше прийнятим в стандарті на сінаж таким лімітуючим показником якості, як наявність масляної кислоти в сінажі, у новому стандарті введена оцінка за вмістом нітратів, солей важких металів, мікотоксинів, залишкових кількостей пестицидів та інших небезпечних речовин при утриманні їх вище гранично допустимої концентрації. Це завдання особливо актуальне в районах, що мають екологічно небезпечні виробництва, в зонах промислових викидів і рудних розробок, на що є вказівка в стандарті. Гранично допустимі концентрації (гдк) хімічних речовин, нітратів і нітритів рекомендуються затвердженими нормами (вказані в стандарті), регулюються ветеринарним законодавством і контролюються ветсанекспертизи.

На підставі узагальнення та аналізу статистичних даних агрохімлабораторіях та наукових установ про якість сінажу, заготовленого в умовах росії за останні 20 років, встановлено, що діяв стандарт на сінаж за деякими параметрами не відповідав вимогам сучасного сільськогосподарського виробництва і потребував перегляду і вдосконалення. З огляду на те, що в останні роки різко скоротилося внесення мінеральних добрив, особливо азотних, під кормові культури, спостерігається тенденція до зниження вмісту в кормах сирого протеїну.

У що діяв стандарті цей показник був сильно завищений, особливо для сінажу зі злакових трав, так як він був об єднаний в одну групу зі злаково - бобовим. Так як показник якості корму масова частка золи, не розчинної в соляній кислоті, включений у діяв стандарт, не працював і його визначення в агрохімлабораторіях не здійснювалося, вирішено замінити його, як у раніше діяв гост, на показник масова частка сирої золи в сухій речовині і ввести його в таблицю для визначення класу якості, як показник, який вказує на забруднення сінажу землею. У новому стандарті для визначення якості сінажу збережені такі органолептичні показники як запах і структура, а зміст масляної кислоти дається в перерахунку на суху речовину, як і всі інші показники.

У що діяв гості 23638 - 90 були введені так звані рекомендовані програми з формулами з розрахунку енергетичної поживності трав яного сінажу за змістом сирої клітковини і сирого протеїну.

Оскільки розрахунок поживності кормів є прерогативою практикумів та допомог по годівлі сільськогосподарських тварин, рекомендовані програми зі стандарту виключені. Показники, закладені в стандарт, відповідають сучасній науково - технічній базі, вимогам сільськогосподарського виробництва та знаходяться на рівні прогресивних національних стандартів інших країн. Введення оцінки сінажу за вмістом нітратів, солей важких металів, залишкових кількостей пестицидів та інших шкідливих речовин, сприятиме отриманню кормів, що виключають наявність екологічно шкідливих речовин в кількостях, що перевищують гранично допустимий рівень. Усунення гнильних процесів і маслянокислого бродіння при сінажування люцерни, еспарцету і злакових трав, вирощених при використанні високих доз азотних добрив і скошених в ранні фази (бутонізація, вихід в трубку), забезпечується в тому випадку, коли середня вологість скошених рослин не перевищує 55 %. Рекомендується приступати до підбору трав на сінаж після зниження вологості до 55 %, з тим щоб основна кількість маси було прибрано при вологості 40 - 55 %. Пров ялення до вологості 45 % небажано, так як на це потрібно більше часу, збільшуються механічні втрати (особливо бобових), знижуються перетравність поживних речовин і якість сінажу.

Маса з більш крупно подрібнених рослин (50 мм і більше) починає добре ущільнюватися лише після того, як нагріється до температури 39 - 40 ° с, що сприяє збільшенню втрат поживних речовин при закладці і виїмку сінажу.

Транспортують подрібнену масу тракторними причепами псє - 12, 5, кту - 10к, 2птс - 4 - 887а та ін, обладнаними додатковими сітками і щитами, так як механічні втрати, в першу чергу листя, при подачі маси в кузов у вітряну погоду досягають 30 % і більше.

Для зменшення втрат корму, створення зручностей в роботі і більш ефективного застосування механізації траншеї будують з облицьованими стінами і з твердим бетонною основою. Після заповнення вежі поверхню сінажу обов язково вкривають полімерною плівкою і ретельно закривають усі люки купола вежі, герметизируя завантажувальну трубу.

При заповненні траншеї похило розташованими шарами з торця траншеї подрібнену масу укладають так, щоб довжина щодня заповнюваної частини траншеї становила не менше 4 - 6 м. За способом зберігання силос поділяється на корм, який заготовляють і зберігають у траншеях, баштах, поліетиленових плівкових рукавах, рулонах чи тюках, у курганах та буртах. Згідно із статистичними даними, основну массу силосу заготовляють в україні заготовляють саме в траншеях різної місткості (до 90% від загальної кількості), проте певну частину корму (до 8%) закладають у буртах та курганах, у полімерних шлангах, рулонах та баштах. Провідними вченими та практикою силосування кормів в попередні роки встановлено, що буртове силосування мало ряд суттєвих недоліків і використовувалось лише у крайніх випадках (при відсутності інших сховищ, при високому заляганні ґрунтових вод). Проте за останній час зацікавленість цим методом силосування відновилась у зв’язку з мінімальними затратами на будівництво споруд та при можливості швидко і якісно затрамбувати та ізолювати корм від оточуючого середовища, а розробка і впровадження нових агрегатів для виймання силосу із сховищ без розпушення моноліту стінки практично повністю зняли питання щодо вторинних втрат поживних речовин у процесі використання. Змінилась і форма буртів – корм почали закладати як у вигляді конічних споруд – курганів (діаметром 50 - 150 м і заввишки 6 - 8 м), так і прямокутних буртів з розмірами 50 х 150 і більше метрів, заввишки 5 - 6 метрів. На сьогодні доведено, що в буртах і курганах, вкритих плівкою, можна забезпечити належні умови силосування, які мало відрізняються від умов у капітальних сховищах. Мати майданчик з твердим покриттям, з системою відведення вологи опадів і низьким рівнем стояння ґрунтових вод чи будувати капітальні сховища із затратами до 90 грн. В основі бурту (кургану) знаходиться плівка (тобто корм кладуть не на бетон, а на гідроізоляційний матеріал), яку загортають на довжину не менше 2 м, як укривна може бути використана звичайна прозора світлозахисна плівка (але завтовшки не менше 160 мікрон), армована плівка, захисна силосна плівка - сітка, які укладають з напуском 1, 2 - 1, 5 м. Формування курганів проводиться з кутами нахилу не менше 16° (до 30°), що істотно покращує сходження опадів, особливо при таненні снігу, при грозах і затяжних дощах. Візуальна оцінка такого корму показала відсутність зіпсованого шару сировини, а хімічний аналіз підтвердив якісні показники на рівні силосу і классу з активною кислотністю в межах 4, 0 - 4, 2 (табл. Внаслідок використання кукурудзи в фазу повної стиглості зерна вміст клітковини був досить високим (понад 19% за сухою речовиною), а сирого протеїну – до 10, 02%. Аналогічним чином при використанні кормів з буртів та курганів площа поперечного перерізу, що контактує з повітрям, відкрита зона якого підлягає інтенсивній вторинній ферментації, також зростає до повного діаметра кургану (бурта), що потребує більш інтенсивного використання кормів на щоденну глибину не менше 40 см, що можливе лише при денному використанні 20 і більше тонн корму.

Використання силосу з кукурудзи в фазах воскової та технічної стиглості в системі цілорічної однотипної годівлі (при 40 - 50% у складі напіввологої кормосуміші). Використання такого силосу необхідно проводити в структурі багатокомпонентного монокорму з щоденним фронтом виймання не менше 40 см по всьому перерізу кургану (бурту). Якісне використання силосу забезпечують фронтальні навантажувачі із змінними спеціалізованими робочими органами, що дає можливість зберегти монолітність зрізу маси при вийманні.