біологія наука про життя 6 клас презентація

біологія наука про життя 6 клас презентація

Рослинні угруповання значення рослин для існування життя на планеті узагальнення вивченого по темі «різноманітність рослин особливості живлення грибів. Учні називають основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем тощо), відмінності живого від неживого; наводять приклади застосування біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо). Пам’ятки стародавніх культур — китайської, індійської, ассиро - вавилонської, єгипетської, грецької — свідчать про те, що ще задовго до початку нашої ери був накопичений значний емпіричний матеріал з галузі біології. Геккель підтримував роботу чарльза дарвіна в німеччині й розвивав спірний біогенетичний закон, що стверджує, що біологічний розвиток індивідуальних організмів, або онтогенез, є паралельним та підсумовує повний еволюційний розвиток різновидів, або філогенез. У 1868 р отримавши ступінь доктора наук в галле - віттенберзькому університеті, карл стає професором зоології в університеті кіля і директором зоологічного музею. Мебіус став керуючим зоологічних колекцій в берлінському музеї природознавства і професором систематики та біогеографії в університеті гумбольдта, де викладав до 1905 року, після чого залишив роботу (у віці 80 років). історія розвитку економічної думки, методологія політичної економії, теоретична та практична статистика, міжнародні економічні відносини, теорія зовнішньої торгівлі, теорія потреб споживачів, питання реформи 1861 року, проблеми сільського господарства, економічно - соціологічні питання. – діяльність римського клубу (розробка і публічне оприлюднення глобальних сценаріїв розвитку людства) доповідь міжнародної комісії з охорони навколишнього середовища і розвитку “наше спільне майбутнє” (засади сталого (виваженого) розвитку, безпечного для навколишнього середовища) 1989 р. Станчинський станчинський володимир володимирович (1882 - 1942), видатний орнітолог, засновник вітчизняної екології, активний діяч охорони природи і заповідної справи.

Підійшов до синтезу генетики, еволюції та екології, першим висунув ідею створення біосферних заповідників і проведення в них моніторингу, розробляв теорію екологічної диференціації, на 10 років випередив американських вчених у вимірюванні динаміки маси видової речовини в біоценозі, винайшов спеціальний прилад – біоценометр. Після отримання посади інструктора у губернському земельному управлінні міста києва почав займатись науковим дослідженням шкідників народного господарства. Наукова діяльність професора пов язана з лісовою геоботанікою, екологією та заповідна справа карпат, розточчя та західного поділля, де досліджував реліктові локалітети смереки, дуба скельного, липи широколистої, тиса ягідного, ялівцю козачого, які збереглися з раннього і середнього голоцену і мають значення для з ясування польодовикової історії розвитку лісів. За допомогою фітоценохорологічних та геоботанічних методів дослідив висотну диференціацію рослинного покриву в українських карпатах, де виділив 10 висотних рослинних поясів та визначив два варіанти поясності — на південно - західному та північно - східному макросхилах. Свої кроки в ботаніці — старій і надзвичайно красивій науці — він зробив за допомогою тодішнього завідувача кафедри ботаніки луганського педагогічного інституту ф. Завдяки йому, в академії наук україни було організовано комплексні дослідження впливу факторів космічного польоту на ріст, розвиток та життєдіяльність прокаріотичних та еукаріотичних організмів. Голубець вчений у галузі ботаніки, громадський і політичний діяч, доктор біологічних наук (1970), професор (1978), академік національної академії наук україни (1990), заслужений діяч науки і техніки україни (1992), лауреат державної премії україни в галузі науки і техніки (2005). Закінчив львівський сільськогосподарський інститут (тепер — львівський національний аграрний університет), має спеціальність за дипломом про вищу освіту - екологія та лісознавство та кваліфікацію інженера лісового господарства (1953). Шеляг - сосонка головними напрямками роботи є дослідження рослинних угруповань і факторів, що визначають їх склад, динаміку і продуктивність, розробка біологічних основ раціонального використання і охорони природного рослинного покриву, геоботанічне картографування і районування. Проаналізовано стан біорізноманіття україни, основні дисбаланси використання ресурсів рослинного світу та обґрунтовано природно - ресурсну модель розвитку україни.

Реймерс (1994 р систематизація галузей екології) екологія як така, - це лише фундаментальна основа для природоохоронного і середовищеохоронного знання, основа невід ємна і надзвичайно необхідна. Міжнародна конференція оон з навколишнього середовища і розвитку (ріо - де - жанейро) проголошено принципи екорозвитку обрано стратегію сталого, узгодженого, збалансованого, виваженого розвитку взаємостосунки суспільства і природи будувати на принципах невиснажливості, відповідальності, взаємоповаги.

Реймерсом) сукупність фізичних, природно - антропогенних і соціальних чинників життя людини довкілля – природно - антропогенне середовище – сукупність модифікацій природного середовища внаслідок цілеспрямованого та опосередкованого впливу людської діяльності. Перш ніж давати нащадків організм повинен досягти певних розмірів, маси тіла та накопичити ту кількість речовин, які будуть необхідні для продовження роду.

В результаті живлення та перероблення спожитих речовин в живому організмі з’являються відходи, тобто такі речовини, які непотрібні, або, навіть, отруюють його. В результаті підтримання всіх процесів життєдіяльності організм пристосовується до умов існування, тобто пристосування до навколишнього середовища – це зміни живого організму у мінливому оточенні, які дають змогу вижити в цих умовах і дати потомство. Луб (флоема) ситоподібні трубки (провідна тканина) видовжені, позбавлені ядер живі клітини, розташовані одна над одною, а їхні поперечні стінки не руйнуються. Луб’яні волокна (механічна тканина) оболонки цих клітин потовщені, можуть складатись як із живих, так і відмерлих клітин, що мають здерев янілі стінки.

Деревина (ксилема) судини (провідна тканина) складаються з відмерлих трубчастих клітин, розташованих одна над одною, їхні поздовжні стінки здерев янілі, а у поперечних стінках з являються великі отвори або ж вони майже повністю зникають. Мета сформувати поняття про пагін як складний і важливий надземний орган рослини, його розвиток; розглянути складові частини пагона, їхні функції; розвивати вміння порівнювати, установлювати причинно - наслідкові зв’язки; виховувати етично - ціннісне ставлення до природи.

(розповідь учителя, бесіда, складання опорного конспекту, лабораторне дослідження, словникова робота) складова пагона опис стебло осьовою частиною пагона, яка з єднує в єдине ціле всі його складові (листки, бруньки). Ознайомити учнів з кількістю видів на планеті; ввести поняття “систематика”; розглянути основні одиниці класифікації; розкрити принципи поділу організмів на царства живої природи і дати їм стислу характеристику.

Основна одиниця систематики – вид – це група організмів, подібних за будовою та процесами життєдіяльності, які вільно схрещуються і дають плідне потомство. Щоб краще все запам’ятати, складіть кулак і побачите, що чотири пальці символізують рослин, тварин, гриби і бактерії (організми клітинної будови), бо вони тримаються разом, а великий - віруси (мають неклітинну будову), окремо, лише торкається до них. Дискретність (латин, discretus — переривчастий, тобто складається з окремих частин) і цілісність - дві фундаментальні загальні властивості організації життя на землі. Ця властивість полягає в тому, що будь - яка жива система (клітина, організм, популяція, вид, біогеоценоз) складається з окремих, але взаємозалежних і взаємодіючих частин, що утворюють структурно - функціональну єдність, тому вона являє собою єдине ціле.

Щодо енергії, то живі організми мають здатність видобувати, перетворювати й використовувати енергію навколишнього середовища — або у формі органічних поживних речовин, або у вигляді енергії сонячного випромінювання. Завдяки речовинам та енергії, що надходять з навколишнього середовища, організми та їх складові — органи й структури — здатні здійснювати різні функції. Властивість саморегулювання означає здатність живих організмів підтримувати сталість свого хімічного складу в нескінченно мінливих умовах середовища існування, використовуючи певні системи регулювання як на клітинному рівні, так і на рівні всього організму.

Саме завдяки цій властивості батьківські особини з покоління в покоління відтворюють подібне собі потомство (аксіома вейсмана), завдяки чому життя виду не припиняється. В основі самовідтворення лежить процес реплікації, тобто синтезу днк - молекули, яка зберігає спадкову інформацію, на основі матричного принципу (аксіома кольцова). Цей принцип виявляється в точності копіювання порівняно стабільної молекули днк, що забезпечує можливість ідентичного самовідтворення (явище спадковості). Якщо ці зміни не призводять до летального результату, вони багаторазово підсилюються (аксіома тимофєєва - ресовського) і потім передаються спадково в результаті самовідтворення за матричним принципом. індивідуальний розвиток (онтогенез) — уся сукупність перетворень особини з моменту зародження до кінця життя, у процесі яких виникає конкретний якісний стан організму.

Особливості будови, функцій і поведінки даного організму, які відповідають його способу життя й здатності до відтворення в даних умовах середовища, називаються адаптаціями (пристосуваннями). Вивченням минулої історії органічного світу займається палеонтологія – наука про тварини та рослини минулих геологічних епох, які вивчаються за рештками копалин, її розділи палеозоологія, палеоботаніка, палеоекологія. Назва галузі що вивчає коли виникла ботаніка рослини у давні часи зоологія тварин у давні часи мікологія гриби у давні часи морфологія особливості зовнішньої будови живих організмів у давні часи анатомія особливості внутрішньої будови живих організмів у давні часи систематика класифікацію й номенклатуру живих організмів xviii ст.